img

Паспорт району

Районна рада

Інтернет-ресурси

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Відділ освіти, культури, охорони здоров"я, сім"ї, молоді та спорту райдержадміністрації PDF Друк
Неділя, 09 лютого 2014, 17:16

Ариштович Ольга Дмитрівна

Начальник відділу



Коваль Валентин Миколайович

Головний спеціаліст відділу



Липко Валентина Никодимівна


Головний бухгалтер





























(04162) 30-4-75

Новини відділу

Спортивні новини



СТОРІНКИ ІСТОРІЇ ОСВІТИ БРУСИЛІВЩИНИ


В ХVІІІ-ХІХ столітті початкову освіту жителі району здобували в церковнопарафіяльних школах при церкві. Школи були однокласними з двома роками навчання. Учні вивчали: закон Божий, церковний спів, церковнослов’янську мову, арифметику, рукоділля для дівчат. Так, у селищі Брусилів школу підтримувала Воскресенська православна церква (збудована в 1738 р.) та Вознесенська (1845 р.).


Після побудови в 80-х роках ХІХ століття Католицького монастиря графом Чацьким, була відкрита польська школа, де викладали сивобороді ченці-капуцини.

З появою в Брусилові євреїв (за переписом 1852 р. іудеї становили понад половину населення містечка), освітою дітей іудейського віросповідання опікувалась синагога, де цадики викладали по талмуду.


В 1803 році уряд поширив загальноімперську систему освіти для того, щоб виховати "вірнопідданих Російської імперії". Навчання велося російською мовою, вчителям платили велику зарплатню для заохочення російських вчителів до переселення в Україну.
Цікавий той факт, що на початку ХІХ століття куратором шкільної освіти в Київській губернії (куди входило наше містечко) був власник Брусилова Тадей Чацький.
В 60-х роках ХІХ століття в Брусилові хотіли відкрити вчительку семінарію, але поміщик (останній з роду Чацьких) не виділив землю під будівництво. Семінарію було відкрито в Коростишеві, згодом вона перетворилась у відоме педагогічне училище.


В той час багато мешканців Брусилівщини негативно ставилися до освіти. Це пояснювалося ментальними особливостями, а також важкими матеріальними обставинами
В 1892 р. в Брусилові відкрили нову школу з табличкою: "Брусиловское двухклассное приходское училище. Основано в 1827 г.".
Сільські хлопці, які виявили хист до навчання, здебільшого не залишилися надовго в селах Брусилівщини, а за першої ліпшої нагоди їхали до Києва. Ця тенденція добре знана істориками освіти і її можна прослідковувати на прикладі біографії І.Огієнка, нашого видатного земляка. Закінчивши школу, І.Огієнко з матусею пішки пішов до Києва складати іспит до фельдшерського училища.


На початку ХХ століття в світогляді простих людей відбувається зміна. Прагнення "зробити дитину людиною", допомогти їй "вибитись в люди" стало феноменом цього часу. 
Відкривати школи допомагали сільські земства.
На початку ХХ століття відкривалися вищі початкові школи з шестирічним курсом навчання, в яких викладалась навіть бухгалтерія. Проіснували школи недовго, в 1917 р. вибухнула революція. 
Активну просвітницьку роботу в Брусилові у цей час проводив викладач Київського університету І.Огієнко. Він читав лекції місцевим вчителям, збирав літературу та прилади для школи.


Після революції 1917-1918 рр. відкрилися школи у більшості сіл району, де навчалися діти із навколишніх сіл. Під школи в цей час виділялися колишні панські будівлі.
2 жовтня 1920 у Брусилові відкрито соціально-економічну школу. Брусилівська школа в 1934 р. отримала статус середньої з присвоєнням ім’я С.М.Кірова. У 1939 р. з’явилась нова, більш прогресивна середня школа в районі Махнівки, яка проіснувала до 1983 р.
На Брусилівщини у 30-ті роки також діяли робітфаки, які навчали молодь і зрілих людей різним професіям.


В роки війни 1941-1945 рр. освітній процес припинився, вчителі пішли на фронт. 
Навчання в школах розпочалося відразу після звільнення сіл Брусилівського району від німецьких військ (з 1944 року). У 1944 році за парти сіли всі учні, серед яких багато старших (переростків), велика кількість сиріт. Класи були дуже великі, як для сільської школи - 40 учнів в класі. Навчання проводилося у дві зміни.
В 50-80-ті роки в Брусилові діяло 2 школи: "восьмирічка" на Махнівці і "десятирічка" в Старомісті.


Значний стрибок у розвитку освіти Брусилівщини відбувся після відродження району в 1990 році, коли почалося масове переселення людей з постраждалих територій внаслідок аварії на ЧАЕС. За період з 1990 по 1999 роки по Чорнобильській програмі в районі відкрили двері 8 шкіл-новобудов: Лазарівська школа-сад І-ІІ ст. (1993р.), Приворотська школа І-ІІІ ст. (1994р.), Пилипонська школа-сад І ст. (1995р.), Биківська школа І-ІІІ ст. (1995р.), Брусилівська школа І-ІІІ ст. №2 (1995р.), Морозівська школа І-ІІІ ст. (1997р.), Осівецька школа-сад І-ІІ ст. (1998р.), Хомутецька школа І-ІІІ ст. (1999р.) та 3 дошкільні навчальні заклади: Приворотський, Биківській та Покришівський.


У 1998 році учні Долинівської школи почали навчатися в новому ошатному приміщенні.
На протязі 20-и останніх років відбулися якісні зміни в мережі закладів. Реорганізовано Озерську 8-річну школу в Биківську середню; Лазарівська початкову – в Лазарівську школу-сад І-ІІ ст., а в згодом в Лазарівський НВК «ЗНЗ І-ІІІ ст. – ДНЗ»; Осівецьку 8-річну – в Осівецьку школу-сад І-ІІ ст, а нині – Осівецькій НВК «ЗНЗ І-ІІІ ст. – ДНЗ»; Хомутецьку 8-річну – в Хомутецьку ЗОШ І-ІІІ ст.; Брусилівську ЗОШ І-ІІІ ст.№2 – в Брусилівську гімназію.
Внаслідок зменшення кількості дітей і рішення сільських громад було реорганізовано Йосипівську 8-річну школу в початкову, Містечківську 8-річну – в початкову, а згодом – закрито. Закрито Болячівську початкову школу, Романівську ЗОШ І-ІІ ступенів та Соболівську початкову школу.



Основними завданнями відділу в напрямку культури є:


-забезпечення на території району реалізації державної політики з питань охорони культурної спадщини;
-здійснення відповідно до законодавства державного управління і контролю у сфері музейної, бібліотечної справи, кінематографії і туризму;


-забезпечення реалізації прав громадян на свободу літературної і художньої творчості,вільного розвитку культурно-мистецьких процесів,забезпечення доступності всіх видів культурних послуг та культурної діяльності для кожного громадянина;


-сприяння захисту прав і законних інтересів творчих працівників,спілок, закладів та установ культури і туризму району;


-створення умов для розвитку соціальної та ринкової інфраструктури у сфері культури і туризму,організація її культурно-технічного забезпечення.

 

відділ відповідно до покладених на нього завдань у справах сім"ї, молоді та спорту:

- розробляє і подає на розгляд районної ради пропозиції щодо бюджетних асигнувань на виконання програм і здійснення заходів, спрямованих на поліпшення становища дітей, молоді, жінок і сім´ї;

- подає управлінню у справах сім'ї та молоді та спорту обласної державної адміністрації відповідну статистичну звітність; сприяє наданню фінансової підтримки для виконання програм (проектів) дитячих, молодіжних, жіночих та інших громадських організацій і благодійних фондів;


- готує і подає в установленому порядку аналітичні матеріали і статистичну звітність з питань, що належать до його компетенції;
- залучає молодіжні, дитячі та інші громадські організації, благодійні організації до виконання соціальних програм і здійснення відповідних заходів;


- сприяє працевлаштуванню та зайнятості молоді, розвитку молодіжної підприємницької діяльності;
- здійснює заходи, спрямовані на пропагування сімейних цінностей, підвищення рівня правової обізнаності, соціального захисту сімей, надає в межах компетенції підприємствам, установам та організаціям, об´єднанням громадян та окремим громадянам методичну і практичну допомогу та консультації з питань запобігання насильству в сім´ї;


- сприяє діяльності дитячих і молодіжних клубів та об´єднань за інтересами, у тому числі за місцем проживання, збереженню їх мережі та зміцненню матеріально-технічної бази;
- удосконалює в межах своїх повноважень систему пошуку і відбору талановитих та обдарованих дітей і молоді, сприяє підтримці їх розвитку;


- організовує та проводить конкурси, виставки, фестивалі творчості, конференції, форуми, спрямовані на підвищення культурно-освітнього рівня виховання дітей і молоді;
- координує діяльність міського центру соціальних служб для сім´ї, дітей та молоді;


- вживає в межах своїх повноважень заходи, спрямовані на утвердження здорового способу життя, протидіє поширенню соціально небезпечних хвороб у дитячому і молодіжному середовищі;
- проводить інформаційно-роз´яснювальну, пропагандистську, консультаційну роботу, "гарячі лінії", семінари та тренінги з питань, що належать до його компетенції;


- здійснює контроль за дотриманням законодавства з питань, що належать до його компетенції;
- порушує в установленому порядку клопотання про призначення стипендій і премій Кабінету Міністрів України, грантів Президента України обдарованій молоді;


- сприяє залученню коштів підприємств, установ та організацій для соціальної підтримки сім´ї, дітей і молоді;
- забезпечує у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснення контролю за її збереженням у відділі.



Спорт для всіх – спільна турбота!



В рамках Всеукраїнського місячника «Спорт для всіх – спільна турбота» та з метою покращення умов для регулярних занять оздоровчою фізичною культурою і масовим спортом різних вікових груп населення району, активізації процесів будівництва, ремонту та облаштування простіших спортивних споруд, майданчиків за місцем проживання та в місцях масового відпочинку з 1 по 30 квітня в районі буде проводитись місячник «Спорт для всіх – спільна турбота».

 

Основними завданнями місячника є: упорядкування та облаштування спортивних майданчиків напередодні весняно-літнього періоду за участю широкої громадськості, запровадження сучасних стандартів активного дозвілля та створення здорової конкуренції серед місцевих громад щодо забезпечення належних умов для занять масовою фізичною культурою.

Останнє оновлення на Понеділок, 17 липня 2017, 15:53
 
© 2013-2015 Раді вітати вас на сайті Брусилівської районної державної адміністрації | Created by Admin