img

Паспорт району

Районна рада

Інтернет-ресурси

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Сторінка памяті
Ковтун Павло PDF Друк
Вівторок, 23 січня 2018, 11:54

Фото Ставищенськи Сільськарады.21 січня 2018 року  Брусилівщина прощалась з жителем с.Йосипівка - Ковтуном Павлом, який загинув в зоні проведення антитерористичної операції.



Жителі району гідно провели захисника України в останню путь.


Поховання героя відбулось в с.Березівка Житомирського району.


Кричить душа, від болю пада в ноги.
Зриває серце клекіт журавлів.
На небі – біла янгольська дорога
Синів, що відірвались від землі.


 
30 окрема механізована бригада. Рани бригади PDF Друк
Четвер, 16 березня 2017, 11:53

Житомирщина славиться легендарною 30-ю окремою механізованою бригадою, яка відрізняється неабиякою мужністю.

Саме в ній виконував свій військовий обов’язок в зоні проведення АТО наш земляк, Кіріллов Даніл Олександрович.


Відеопрезентація "Рани бригади". (Кіріллов Д.О. (8.42 хв.))


Останнє оновлення на Четвер, 16 березня 2017, 12:25
 
Вшануймо пам'ять Героїв! PDF Друк
Четвер, 15 вересня 2016, 15:20

Їхнє життя було прикладом мужності, героїзму і патріотизму. Наші патріоти кров’ю і життям, не чекаючи подяк чи нагород, довели — Україна буде незалежною. Адже її є кому захистити.

А нашим обов’язком є увіковічення пам'яті про учасників антитерористичної операції, Героїв Небесної Сотні, Борців за незалежність…

Вклонімося ж пам’яті героїв, полеглих у боротьбі за свободу, гідність та незалежність Української держави, віддамо шану світлій пам’яті тих, хто не повернувся із вогневих точок українського Сходу.

23 серпня відбулося відкриття пам’ятника «Синам і дочкам, які загинули за незалежність, цілісність та гідність України», який присвячений всім, хто віддав своє життя за вільну, єдину Україну, щоб ми жили під мирним небом і не знали жахіть війни.

Фото: пам’ятник «Синам і дочкам, які загинули за незалежність, цілісність та гідність України».


 

Останнє оновлення на Понеділок, 06 березня 2017, 09:48
Детальніше...
 
Сидорчук Юрій Володимирович PDF Друк
Четвер, 28 січня 2016, 11:45

Народився в сім'ї простих робітників, у якій виховувалося 5 дітей. У 1969 році трагічно загинув батько і мати залишилась сама з дітьми, в недобудованому будинку та з усіма життєвими проблемами, які лягли на плечі їй і дітям.

Після закінчення 8 класів Дернівської середньої школи Юрій пішов навчатися до Луцького ПТУ № 2 на електро-газозварювальника. Після закінчення строкової служби залишився в армії за контрактом.

Після розвалу Союзу перевівся служити в «Десну». Звільнився з армії після 10 років служби. Одружився і проживав з дружиною Зоєю чотири роки разом з дружиною жили у селі Вільшка, а згодом у Києві. Через пару років народилася донька Ганна. Більше 20 років займався підприємницькою діяльністю разом з дружиною.

Євромайдан

Тяжко переживав події в країні з початку революції. Не міг стояти осторонь і дивитись на знущання влади над простими людьми. Покинув робоче місце вдень 18 лютого, почувши страшну звістку про те, що відбувається на Майдані Незалежності і вирушив в епіцентр подій.

Поранений на Майдані 18 лютого. З вогнепальним пораненням голови, в коматозному стані, близько 00:50, вже 19 лютого, доставлений до Інституту нейрохірургії. 27 лютого за сприянням організації «Людина в скруті» разом з групою інших поранених учасників Майдану був перевезений на лікування до Чехії. Перебував у комі 130 днів.

Спочатку місяць лікувався у Празі, згодом був доправлений до м. Оломоуц. Переніс складне запалення мозку, сепсис крові. Смерть настала внаслідок зупинки серця.

Був справжнім патріотом своєї країни, любив українську мову, свій народ і свою землю, шанував українські традиції. Поклав життя за майбутнє і волю своєї держави.

Останнє оновлення на Середа, 03 лютого 2016, 10:05
Детальніше...
 
Нечипоренко Анатолій Ілліч PDF Друк
Четвер, 28 січня 2016, 11:07

Анатолій проживав у Києві. Народився 1 вересня 1941 року в смт Брусилів Житомирської області.

Закінчив 7 класів Брусилівської середньої школи № 1 і в 14 років працював різноробочим на цегельному заводі.

У 18 років закінчив курси водіїв і був призваний до лав Радянської Армії.

Після закінчення служби в армії почав працювати в автобусному парку № 1, водієм рейсового автобуса. Пізніше перейшов в таксомоторний парк № 1 м. Києва — водієм таксі.

З 1988 року і до пенсії працював у «Київзовніштрансі» на міжнародних перевезеннях. Після виходу на пенсію працював в охороні гаражного кооперативу «Пролісок».

У нього залишилися дружина Олена Іванівна, дочка Анна, онуки Андрій і Владислав, сестра Катерина Іллівна.

З майданівцем попрощалися його друзі та родичі у Михайлівському соборі.

На Майдані

За словами доньки Анни, загиблий не був постійно на Майдані. Приходив лише тоді, коли мав таку можливість, адже до останніх днів життя мав роботу — працював в охороні гаражного кооперативу.

Був пацієнтом Київської міської клінічної лікарні N17 за адресою пров. Лабораторний, 14 (відділення політравми). Побитий беркутом під час штурму 18 лютого 2014 р. на вул. Інститутській. Знаходився у реанімації (2й поверх) у дуже важкому стані.

Анатолій Ілліч Нечипоренко був травмований 18 лютого 2014 року. Мав закриту черепно-мозкову травму і вдавлений перелом кісток черепа. Весь цей час був в комі, але перед смертю вийшов з коми і пізнавав рідних.

Останнє оновлення на Понеділок, 06 березня 2017, 09:36
Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 1 2 Наступна > Кінець >>

Сторінка 1 з 2
© 2013-2015 Раді вітати вас на сайті Брусилівської районної державної адміністрації | Created by Admin