img

Паспорт району

Районна рада

Зараз на сайті:

На даний момент 76 гостей на сайті

Інтернет-ресурси

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Сторінка памяті
30 окрема механізована бригада. Рани бригади PDF Друк
Сторінка памяті - Сторінка памяті
Четвер, 16 березня 2017, 11:53

Житомирщина славиться легендарною 30-ю окремою механізованою бригадою, яка відрізняється неабиякою мужністю.

Саме в ній виконував свій військовий обов’язок в зоні проведення АТО наш земляк, Кіріллов Даніл Олександрович.


Відеопрезентація "Рани бригади". (Кіріллов Д.О. (8.42 хв.))


Останнє оновлення на Четвер, 16 березня 2017, 12:25
 
Вшануймо пам'ять Героїв! PDF Друк
Сторінка памяті - Сторінка памяті
Четвер, 15 вересня 2016, 15:20

Їхнє життя було прикладом мужності, героїзму і патріотизму. Наші патріоти кров’ю і життям, не чекаючи подяк чи нагород, довели — Україна буде незалежною. Адже її є кому захистити.

А нашим обов’язком є увіковічення пам'яті про учасників антитерористичної операції, Героїв Небесної Сотні, Борців за незалежність…

Вклонімося ж пам’яті героїв, полеглих у боротьбі за свободу, гідність та незалежність Української держави, віддамо шану світлій пам’яті тих, хто не повернувся із вогневих точок українського Сходу.

23 серпня відбулося відкриття пам’ятника «Синам і дочкам, які загинули за незалежність, цілісність та гідність України», який присвячений всім, хто віддав своє життя за вільну, єдину Україну, щоб ми жили під мирним небом і не знали жахіть війни.

Фото: пам’ятник «Синам і дочкам, які загинули за незалежність, цілісність та гідність України».


 

Останнє оновлення на Понеділок, 06 березня 2017, 09:48
Детальніше...
 
Сидорчук Юрій Володимирович PDF Друк
Сторінка памяті - Сторінка памяті
Четвер, 28 січня 2016, 11:45

Народився в сім'ї простих робітників, у якій виховувалося 5 дітей. У 1969 році трагічно загинув батько і мати залишилась сама з дітьми, в недобудованому будинку та з усіма життєвими проблемами, які лягли на плечі їй і дітям.

Після закінчення 8 класів Дернівської середньої школи Юрій пішов навчатися до Луцького ПТУ № 2 на електро-газозварювальника. Після закінчення строкової служби залишився в армії за контрактом.

Після розвалу Союзу перевівся служити в «Десну». Звільнився з армії після 10 років служби. Одружився і проживав з дружиною Зоєю чотири роки разом з дружиною жили у селі Вільшка, а згодом у Києві. Через пару років народилася донька Ганна. Більше 20 років займався підприємницькою діяльністю разом з дружиною.

Євромайдан

Тяжко переживав події в країні з початку революції. Не міг стояти осторонь і дивитись на знущання влади над простими людьми. Покинув робоче місце вдень 18 лютого, почувши страшну звістку про те, що відбувається на Майдані Незалежності і вирушив в епіцентр подій.

Поранений на Майдані 18 лютого. З вогнепальним пораненням голови, в коматозному стані, близько 00:50, вже 19 лютого, доставлений до Інституту нейрохірургії. 27 лютого за сприянням організації «Людина в скруті» разом з групою інших поранених учасників Майдану був перевезений на лікування до Чехії. Перебував у комі 130 днів.

Спочатку місяць лікувався у Празі, згодом був доправлений до м. Оломоуц. Переніс складне запалення мозку, сепсис крові. Смерть настала внаслідок зупинки серця.

Був справжнім патріотом своєї країни, любив українську мову, свій народ і свою землю, шанував українські традиції. Поклав життя за майбутнє і волю своєї держави.

Останнє оновлення на Середа, 03 лютого 2016, 10:05
Детальніше...
 
Нечипоренко Анатолій Ілліч PDF Друк
Сторінка памяті - Сторінка памяті
Четвер, 28 січня 2016, 11:07

Анатолій проживав у Києві. Народився 1 вересня 1941 року в смт Брусилів Житомирської області.

Закінчив 7 класів Брусилівської середньої школи № 1 і в 14 років працював різноробочим на цегельному заводі.

У 18 років закінчив курси водіїв і був призваний до лав Радянської Армії.

Після закінчення служби в армії почав працювати в автобусному парку № 1, водієм рейсового автобуса. Пізніше перейшов в таксомоторний парк № 1 м. Києва — водієм таксі.

З 1988 року і до пенсії працював у «Київзовніштрансі» на міжнародних перевезеннях. Після виходу на пенсію працював в охороні гаражного кооперативу «Пролісок».

У нього залишилися дружина Олена Іванівна, дочка Анна, онуки Андрій і Владислав, сестра Катерина Іллівна.

З майданівцем попрощалися його друзі та родичі у Михайлівському соборі.

На Майдані

За словами доньки Анни, загиблий не був постійно на Майдані. Приходив лише тоді, коли мав таку можливість, адже до останніх днів життя мав роботу — працював в охороні гаражного кооперативу.

Був пацієнтом Київської міської клінічної лікарні N17 за адресою пров. Лабораторний, 14 (відділення політравми). Побитий беркутом під час штурму 18 лютого 2014 р. на вул. Інститутській. Знаходився у реанімації (2й поверх) у дуже важкому стані.

Анатолій Ілліч Нечипоренко був травмований 18 лютого 2014 року. Мав закриту черепно-мозкову травму і вдавлений перелом кісток черепа. Весь цей час був в комі, але перед смертю вийшов з коми і пізнавав рідних.

Останнє оновлення на Понеділок, 06 березня 2017, 09:36
Детальніше...
 
Стельмах Олександр Миколайович PDF Друк
Сторінка памяті - Сторінка памяті
Четвер, 02 липня 2015, 09:40

 

Народився 8 серпня 1990 року в с. Радовель Олевського району Житомирської області. Пізніше родина переїхала до с. Хомутець Брусилівського району Житомирської області.

Батько – Стельмах Микола Миколайович (1968 р. н.).

Мати – Стельмах Марія Адамівна (1969 р.н.).

Брат Стельмах Сергій Миколайович також обрав долю людини в погонах – нині навчається в Київській Національній академії внутрішніх справ.

Стати військовим – це була заповітна мрія Олександра з дитинства. І хлопчина старанно готував себе до цього. Щоранку односельці бачили як Олександр здійснював ранкову пробіжку, займався на турніку. Він гарно навчався.
Олександр Стельмах свідомо пов’язав своє життя із захистом безпеки держави. Після закінчення Хомутецької ЗОШ (2005р.) вступив на навчання до Чернігівського військового ліцею, який успішно закінчив у 2008 році.

Далі навчався у  Львівській Академії сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного. Після закінчення навчання у 2013 році був направлений для подальшого проходження служби до 95-ої Житомирської окремої аеромобільної бригади. У складі бригади брав участь в Антитерористичній операції на сході України.

Загинув 2 лютого 1015 року поблизу с. Піски Донецької області. Похоронений в селі Хомутець.

Герої не вмирають: вони живуть у наших серцях…

 

Останнє оновлення на Понеділок, 06 березня 2017, 09:37
 


© 2013-2015 Раді вітати вас на сайті Брусилівської районної державної адміністрації | Created by Admin