img

Паспорт району

Районна рада

Інтернет-ресурси

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Петро Цигикал: «Служба гнучко реагує на виклики часу» PDF Друк
Четвер, 04 січня 2018, 11:22

Фото Дмитрия Кравченко.Кінець грудня – традиційний час підбиття підсумків та оцінки досягнутого за рік. А також – для окреслення перспектив на новий календарний період. Зазвичай саме про це йдеться у передсвятковому інтерв’ю керівника відомства.
Сьогодні на запитання наших кореспондентів відповідає генерал-лейтенант Петро Цигикал, який уперше зустрічає Новий рік на посаді Голови Держприкордонслужби.


– Петре Олександровичу, яким був 2017 рік для нашої Служби? Що нового він приніс у порівнянні з 2016-им?
– Якщо коротко, він став переломним у свідомості наших прикордонників та у їхньому патріотичному налаштуванні.
А щодо курсу реформування – Державна прикордонна служба продовжує розвиватися за двома напрямами. Перший – це правоохоронна діяльність за моделлю наших європейських колег. І другий – це, відповідно, військовий напрямок, адже ми продовжуємо вести гібридну війну, яка, на жаль, до цього часу має своє місце на Сході.
Щодо охорони і оборони лінії розмежу­вання на Донбасі, новацією є створення нового Донецько-Луганського регіонального управління та Лисичанського загону. Що це дає? Раніше керівництво відбувалося з Харкова, тепер воно здійснюється з Краматорська, тобто безпосередньо з тієї точки, де перебувають наші основні сили.
До речі, інші правоохоронні органи України теж пішли таким шляхом. І Служба безпеки, і Національна поліція також створили територіальні управління по Донецькій та Луганській областях. Тобто наша Служба інтегрована у загальну систему безпекової взаємодії, зокрема й зі штабом АТО.


– Чи виникали проблеми із комплектацією новостворених органу та підрозділів?
– Аби зрозуміти наскільки прикордонники хочуть там служити, наведу один приклад: більше сотні офіцерів з інших регіональних управлінь реально виявили бажання служити там. При цьому добровольці йдуть не за грошима, а це дійсно патріотично налаштовані люди, які розуміють всю відповідальність за оборону державного кордону нашої Батьківщини.
Якщо ж брати суто матеріальні моменти, то є Указ Президента, що дає змогу на першій лінії додавати до грошового забезпечення кожного залученого військовослужбовця 10 тисяч гривень, а в інших підрозділах, які знаходяться в зоні АТО, ця надбавка становить 7,5 тисячі гривень. Отже, навіть рядовий контракт­ник отримує 17 тисяч. До того ж підрозділи якнайкраще забезпечені транспортом та усім належним майном. Там створено гідні побутові умови.


 

– А якими є нині завдання прикордонників у зоні АТО?
– Основні – це несення служби у конт­рольних пунктах в’їзду-виїзду, бойові охорона й захист, а також боротьба із незаконним переміщенням товарів і вантажів через лінію зіткнення.
І, звичайно, велику увагу приділяємо можливим терористичним загрозам. Задля цього у складі Департаменту оперативної діяльності Адміністрації Служби створено управління з протидії тероризму, а в регіонах – відповідні відділи. Безпосередньо на лінії зіткнення діють сектори, завданням яких є виявлення організованих угрупувань, що здійснюють розвідувально-підривну діяльність. Про те, що така робота проти нас противником, попри всі мирні домовленості, не припиняється, можна судити хоча б із нещодавнього підриву на розтяжці двох наших колег. Тож гібридна війна, на жаль, триває. І прикордонникам доводиться бути завжди напоготові.


– Чи спонукали гібридні виклики до перегляду організації служби?
– Звичайно. Служба гнучко реагує на виклики часу. Найперша мета цьогорічних реформ – посилити щільність охорони кордону. Якщо останніми роками на один кілометр кордону припадає в середньому порядку 0,7 – 1 військовослужбовець, то тепер у планах збільшити цей показник до двох осіб.


– Мабуть, задля цього потрібно збільшити існуючі штати удвічі…
– Якраз ні. Це робиться тільки у межах визначеної законом граничної чисельності особового складу відомства та діючих штатів. Хіба що скорочується управлінська ланка у загонах та регіональних управліннях на користь тих структур, що діють на «нулі». Прагнемо досягти співвідношення управлінців та персоналу забезпечення усіх ступенів і операційного складу на рівні «один до трьох». На базі існуючих відділів ми створюємо ще відділення прикордонної служби, які будуть винесені безпосередньо на лінію кордону й розташовані одне від одного на відстані приблизно 20 кілометрів. Це – загальноприйнята в Європі альтернатива, так би мовити, обозним відділам, де штатна чисельність була до 200 людей і більше, що розташовані здебільшого в тилу. Звісно, коли йшлося про протидію порушенням мирного часу, така форма була ефективною. Проте коли триває військова агресія, лінію кордону необхідно максимально посилити.


– Яку, на Вашу думку, роль у посиленні охорони кордону відіграє його інженерно-технічне облаштування?
– Природно, що завдяки лише наявним людським ресурсам недоторканність кордону забезпечити неможливо. Необхідний цілий комплекс заходів, застосування інтегрованої системи, що передбачає й інженерно-технічну складову. Вона включає в себе загороджувальні паркани, рови та рокадні дороги.
Сьогодні ми можемо сказати, що у Харківській області в нас понад 140 кілометрів належно облаштованого кордону. По Сумському загону зараз практично перекриті усі напрямки зосередження основних зусиль. Хоча для гарантованого перекриття усієї російської ділянки ресурсів поки що не вистачає. Тому і йдеться про напрямки основних зусиль – ділянок, де зафіксовано найбільше спроб проривів нелегальних мігрантів, де періодично ми бачимо незаконне переміщення товарів, вантажів, наркотиків тощо. Тут встановлені паркани з «єгозою» та викопані рови. Навесні, коли дозволять погодні умови, цю роботу буде продовжено.


– Напевно, у нинішній ситуації відчутно зростає роль оперативної складової охорони кордону…
– Безумовно. Оперативно-розшукові підрозділи теж зазнали суттєвих змін. Нині їх виведено на другий рубіж, де вони активно викривають і припиняють діяльність протиправних організованих груп, які намагаються створити канали незаконного переміщення товарів, зокрема наркотиків та переправлення нелегальних мігрантів. Такий підхід уже призвів до відчутних для злочинності наслідків.


– Петре Олександровичу, як би Ви окреслили перспективи розвитку мобільних підрозділів?
– Коли проводяться масштабні затримання, можливостей оперативного або контро­лерського складу, який перебуває на кордоні, у низці випадків недостатньо. Отже необхідна належна силова підтримка. Тому зараз реформуються, і, я вважаю, дуже ефективно підрозділи ДОЗОРу. У планах – їхнє серйозне розширення, дислокація безпосередньо у регіонах з підпорядкуванням центральному апарату в Києві.
Також, я сподіваюся, що у нас з’являться ще й ДОЗОР-М, формування яких ми обговорюємо з нашими американськими партнерами. Будемо їх розгортати по Азовському та Чорному морях. Точки дислокації будуть визначені. Це ще порядку семи підрозділів. При цьому дві одиниці у нас зараз діють в Одесі та Маріуполі. Вони, можна так сказати, забезпечені за останнім словом техніки. Буквально днями від наших американських партнерів туди надійшло спеціальне водолазне обладнання.


До речі, підрозділи спеціальних дій на воді дуже ефективно використовувалися на Дунаї під час затримання судна «Sky moon» і для перевірки риболовецьких плавзасобів, які там займаються браконьєрством, а також для огляду кораблів, що заходять до портів. Там теж можуть бути порушення, які складно виявити. Наприклад, декілька років тому до дна судна було прив’язано 20-літрову каністру із героїном. Те, що подібні «трюки» не повторяться ніхто гарантувати не може. А ще можливе перевантаження контрабанди з іноземних суден, що перебувають на рейді, на українські плавзасоби.
Ще одним завданням для озвучених майбутніх підрозділів стане підготовка до протидії можливому вторгненню. Тоді їм доведеться проводити спеціальні, зокрема й диверсійні операції. Наші міжнародні партнери вже проводять навчання фахівців з цього напряму в Оршанці.


– Чи планується розвиток прикордонної авіації?
– Одна із проблем цієї галузі – те, що частина техніки практично вичерпала передбачений для неї експлуатаційний ресурс. Зараз у Міністерстві внутрішніх справ вивчається програма закупівлі патрульних вертольотів іноземного виробництва для потреб Національної поліції, Нацгвардії та Державної прикордонної служби. Можливо, наступний рік стане у цьому плані вирішальним. По літаках ситуація дещо складніша, але із часом буде вирішена й вона.


– Наскільки може покращитися рівень забезпечення персоналу Служби житлом?
– Він неодмінно покращиться, адже відомство має масштабну підтримку з боку Президента, Уряду та міністра. Завдяки цьому належні умови створюються не лише на службі, але й у побуті. Ми розглядаємо це як елемент соціального захисту та заохочення людей, які обирають своєю професією охороняти кордон.
Зараз у нас в роботі перебувають 11 житлових будівельних об’єктів. Зведення чотирьох із них уже завершено. П’ятий – на виході. Загалом же наступного року плануємо здати понад 500 квартир.
Окремо хотів би сказати про будівництво гуртожитків. Днями здано гуртожиток для окремої бойової комендатури у Сумах. Важливо, що це не перероблені казарми а нові приміщення із усіма належними умовами. І дуже багато контрактників, навіть неодружених, віддають перевагу таким помешканням замість того, щоб знімати квартири в інших місцях. Такі ж будівлі з’являться у Луганську, Чернігові та Харкові.


– Щодо відомчої медицини. У державі розпочалася медична реформа…
– Ще на початку року висловлювалися різні думки, зокрема, й про те, щоби медицина стала для усіх громадян загальною. Проте, взявши до уваги специфіку нашої служби, яка веде бойові дії, де є поранені та, зрештою, зважаючи на рівень фінансового забезпечення прикордонників, вважаю що діюча система охорони здоров’я у нашій Службі має майбутнє. Тому ми у міру можливостей працюємо на перспективу.
Зокрема, готуються до запуску два санаторно-курортних комплекси на Львівщині – у Моршині та Немирові. Зрештою, це дасть змогу відновити ті втрати, яких ми зазнали через анексію Криму. При цьому йдеться не тільки про відпочинок, а й повноцінне лікування персоналу. Адже у Службі є 428 поранених, які цього потребують. Також потребують уваги й члени сімей персоналу.
Стосовно розширення мережі клінічних закладів, то практично завершено роботу із розгортання госпіталю в Харкові.


– З 1 січня наступного року на кордоні запроваджується біометричний контроль. Наскільки ми до цього готові?
– Звичайно, у нас виникають певні технічні питання, адже інші країни, які вводили такий вид контролю, йшли до цього роками. Хоча у нас на підготовку було лише декілька місяців. Проте проблема, переважно, полягає у тому, що більшість громадян Росії та країн міграційного ризику необхідних документів не мають. Отже певний час доведеться брати у них відбитки пальців і формувати базу даних самостійно.


– Наскільки вагомою для процесу реформування Служби є міжнародна технічна допомога?
– Переоснащення Держприкордонслужби відбувається не лише за рахунок коштів вітчизняного держбюджету, але й великою мірою за дієвого сприяння Уряду Сполучених Штатів Америки, Міжнародної організації з міграції та інших закордонних партнерів. Загалом із початку року обсяг таких надходжень уже перевищив 700 мільйонів гривень. Це стосується забезпечення транспортом і різною інтелектуальною технікою для підрозділів на кордоні.


– Тепер хотілося б дізнатися про відомчу боротьбу із корупцією…
– Головна вимога у цьому плані до персоналу – нульовий рівень терпимості до корупції. Адже такі дії можуть «з’їсти» державні органи немов іржа залізо. Особливо безкомпромісно ми домагаємося такого підходу від підрозділів внутрішньої та власної безпеки. Для того, щоб потрапити до цих підрозділів кандидати як із цивільної молоді, так і з офіцерського корпусу Служби, проходять жорсткий відбір з використанням поліграфу та інших специфічних випробувань. Тобто шанси безкарно «підзаробити» у Службі неухильно падають, аж до нуля.
Інтерв’ю підготували та провели
Сергій КЛІМОВ,
Петро Гасай,
Костянтин КРИМСЬКИЙ

 
© 2013-2015 Раді вітати вас на сайті Брусилівської районної державної адміністрації | Created by Admin