img

Паспорт району

Районна рада

Інтернет-ресурси

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Брусилівське бюро правової допомоги


Відповідальність за самостійне захоплення земельної ділянки PDF Друк
Вівторок, 21 листопада 2017, 08:44

Самовільне зайняття земельної ділянки є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Його вчинення тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Також, статтею 197-1 Кримінального кодексу України встановлена кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. За вчинення такого злочину встановлене кримінальне покарання у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних або арешту на строк до шести місяців.


Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.


У разі ж самовільного будівництва будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, кримінальне покарання встановлюється у вигляді штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, а у разі, якщо таке будівництво здійснено на земельній ділянці особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель - позбавлення волі на строк від одного до трьох років.

Детальніше...
 
Щодо отримання землі PDF Друк
Четвер, 12 жовтня 2017, 15:54

При досягненні 18-ти років кожен громадянин України може безкоштовно приватизувати п'ять ділянок землі під різні цілі:


  • будівництво будинку,
  • гараж,
  • садівництво,
  • особисте сільське господарство;
  • для будівництва дачного будинку.

 

В цілому, можна розраховувати на безкоштовну приватизацію 2,28 га.


Відповідно зі статтею 121 Земельного кодексу України, держава може передати громадянинові не більше 2 га для ведення особистого сільського господарства, для ведення садівництва – не більше 0,12 га. На будівництво житлового будинку в місті і селах виділяють різні площі землі, в селі можна одержати не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в місті – 0,1 га. Для дачного будівництва в законі передбачено не більше 0,1 га і для гаража – не більш 0,01 га.


Безкоштовна приватизація кожного виду земельних ділянок можлива тільки один раз, незалежно від того, чи є земля у членів родини.


Куди необхідно звертатися для отримання земельної ділянки?


Отримати ділянку землі можна в будь-якому регіоні країни незалежно від місця проживання. Для приватизації землі необхідно знайти вільну ділянку. Залежно від того, де вона знаходиться – в межах міста, села, або району, до тих органів самоврядування і потрібно звертатися.

Детальніше...
 
ПРАВО НА ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ PDF Друк
Вівторок, 10 жовтня 2017, 13:18


ПРАВО НА ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ є одним із основоположних прав людини і громадянина, що забезпечує становлення демократичного суспільства. Особливо актуальним забезпечення надання та оприлюднення інформації набуває в умовах глобалізації, коли інформація є фактично одним з основних чинників, що впливають на розвиток сучасних суспільних відносин. Статтею 34 Конституції України гарантується право кожного на вільний збір, зберігання, використання і поширення інформації. Одержання та поширення інформації закріплено і Загальною декларацією з прав людини. Правове регулювання доступу до інформації здійснюється також іншими нормативно-правовими актами, особливе місце серед яких займають Закони України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».


Відповідно до положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», право громадян на доступ до інформації реалізується зокрема шляхом подання інформаційного запиту. Так Стаття 19 цього закону передбачає, що запитувач має право звернутися із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит може бути індивідуальним або колективним та подаватись в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Головне, щоб в ньому містилась інформація про запитувача (наприклад ПІБ), його адреса, можна також вказати адресу електронної пошти та номер телефону. В запиті треба вказати загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо є такі відомості. Звичайно, якщо запит подається в письмовій формі, він має бути підписаний із зазначенням дати звернення.


Інформація, її оприлюднення та надання за запитами громадян, є однією з найважливіших гарантій в процесі становлення демократії, забезпечення відкритості та прозорості влади. Так, зокрема стаття 40 Конституції України гарантує право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які, в свою чергу, зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Детальніше...
 
Поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя у добровільному порядку PDF Друк
Вівторок, 19 вересня 2017, 13:43

Добровільний поділ майна подружжя – передбачає досягнення відповідної угоди між подружжям. Волевиявлення подружжя про поділ спільного майна має бути засвідчено нотаріусом.

Добровільний порядок поділу майна подружжя застосовується, якщо подружжя домовилося щодо визначення часток кожного з них у праві на майно, а також дійшло згоди щодо конкретного поділу майна відповідно до цих часток. Сімейне законодавство встановлює спеціальну форму лише для договору про поділ нерухомого майна подружжя. Відповідно до ч. 2 ст. 69 СК договір про поділ жилого будинку, квартири, іншого нерухомого майна має бути нотаріально посвідчений. Цивільний кодекс України передбачає також державну реєстрацію прав на нерухомість та правочинів із нерухомістю (ст. 182 ЦК), які поширюються також на правочини за участю подружжя.

Стосовно форми договору про поділ майна подружжя, об'єктом якого є рухомі речі, в сімейному законодавстві немає спеціальних вимог. Це означає, що при з’ясуванні форми цього договору (усна, проста письмова) необхідно керуватися загальними правилами щодо форми правочину, які передбачені Цивільним кодексом України (статті 205—208 ЦК).

Умови поділу майна подружжя можуть бути передбачені в спеціальному договорі про поділ майна або визначатися у шлюбному договорі подружжя. Різниця між цими договорами полягає в тому, що предметом договору про поділ є майно, яке вже належить подружжю на праві спільної власності, у той час, як умови шлюбного договору можуть стосуватися майна, яке подружжя придбає у майбутньому і яке є відсутнім на момент укладення договору.

Перелік необхідних документів для нотаріального посвідчення договору про поділ майна подружжя:

  • паспорти та податкові номери Сторін;
  • свідоцтво про реєстрацію шлюбу;
  • якщо особи розлучені – свідоцтво про реєстрацію розірвання шлюбу/рішення суду про розірвання шлюбу, якщо шлюб було розірвано після 27 липня 2010 року;
  • шлюбний договір (за наявності);
  • правовстановлюючі документи на кожний об’єкт нерухомого (рухомого) майна;
  • довідка про зареєстрованих у житловому будинку/квартирі осіб (для перевірки відсутності прав третіх осіб на предмет договору (зокрема, права зареєстрованих осіб на проживання і користування об’єктом), а також для перевірки відсутності (наявності) зареєстрованих неповнолітніх/малолітніх осіб у даному об’єкті);

Для осіб, що проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, для укладення договору про поділ майна, що є об’єктом спільної сумісної власності, необхідно надати докази того, що майно набуто під час проживання однією сім’єю (договір про спільне проживання та ведення спільного господарства, рішення суду про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю), якщо вони разом з іншими документами підтверджують цей факт.

Брусилівське бюро правової допомоги

 
Чи скористався ти правом на безоплатну правову допомогу? PDF Друк
Вівторок, 22 серпня 2017, 10:53

Житомирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги регулярно надає безоплатну правову допомогу соціально-незахищеним категоріям громадян. Відтак, за І півріччя 2017 року до центру та бюро, що йому підпорядковані – Брусилівське, Коростишівське, Радомишльське, Черняхівське – звернулося 2 498 громадян. З них юридичну консультацію отримали 1 740 осіб, 666 осіб отримали адвоката від держави для захисту своїх інтересів у суді.

15 серпня до Центру за правовою допомогою звернувся пенсіонер, який стикнувся з проблемним питанням щодо отримання гонорару за винахід у галузі мостобудування. В.о. директора Житомирського місцевого центру з надання БВПД Олександр Коваль роз’яснив клієнту статтю 41 Конституції України, якою передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.


Окрім цього, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розпорядження, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.


Пенсіонеру допомогли скласти запит до установи комерційного банку про надання інформації відносно підстав відмови у виплаті належний заявнику коштів.


Також за кваліфікованою допомогою звернулася жінка з вадами слуху та мовлення. Клієнтка мала пересторогу відносно реєстрації місця проживання у належній їй квартирі невістки разом із неповнолітньою дитиною, оскільки вважала, що в майбутньому може втратити право власності на частину цього майна.


Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України, за якою право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. У свою чергу, якщо особа є власником квартири (будинку), то реєстрація місця проживання в ній інших осіб не означає припинення права власності на таке помешкання або обмеження будь-яких його прав, як власника, на володіння, користування чи розпорядження таким помешканням.

Останнє оновлення на Вівторок, 22 серпня 2017, 10:56
Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 1 з 16
© 2013-2015 Раді вітати вас на сайті Брусилівської районної державної адміністрації | Created by Admin