img

Районна рада

Інтернет-ресурси

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Брусилівське бюро правової допомоги


Захист дітей — один з пріоритетів роботи системи БПД PDF Друк
Середа, 18 вересня 2019, 14:10

Кожен член суспільства має права. Оскільки дитина є повноцінним членом суспільства, вона також має свої права, деякі особливості реалізації яких обумовлені виключно тим фактом, що її фізична та розумова незрілість потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист.

В залежності від віку дитини, законодавством передбачено різний обсяг та механізми реалізації її прав. Повноцінний та дієвий захист прав дитини є обов’язком держави.


Основним міжнародним документом, який регулює відповідне питання є Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року. В українському законодавстві основними правовими документи з цього питання є Конституція України, Сімейний кодекс України, Закон України «Про охорону дитинства», Цивільний кодекс України.

Дитина - це особа віком до 18 років, тобто до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років, а неповнолітньою – у віці від 14 до 18 років.


Серед загальних прав дитини, які гарантуються міжнародним та національним законодавством, як правило, виділяють: право на життя; право на охорону здоров’я і безоплатну кваліфіковану медичну допомогу; право на безпечні умови для життя і здорового розвитку; право на ім’я та громадянство; право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку; право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності; право на свободу совісті та релігійних переконань; право на звернення; право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності; право на освіту; право на майно та житло; право на працю та на зайняття підприємницькою діяльністю.


Поряд з правами, які мають і дорослі, діти користуються також такими правами, як: право на отримання інформації, що відповідає її віку; право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та право на піклування батьків; право на об’єднання в дитячі та молодіжні громадські організації.

Матеріал підготовлено в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!».


Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» - на сайті pravo.minjust.gov.ua та за номером 0 800 213103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).

 
Я маю право на чесну платіжку PDF Друк
Вівторок, 03 вересня 2019, 15:08

Міністерство юстиції України спільно з системою Безоплатної правової допомоги запустило нову ініціативу #ЧеснаПлатіжка та інформаційну кампанію «Я маю право на чесну платіжку», яка реалізується в межах просвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!».


Розроблені чіткі покрокові алгоритми дій, які допоможуть захистити права споживачів житлово-комунальних послуг. Також ми пояснюватимемо, як діяти в разі отримання нечесної платіжки і як домогтися перерахунку вартості опалення.


Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 560 «Деякі питання захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг» встановлено на опалювальний сезон 2019/20 року такі граничні ціни/тарифи на послуги для населення міст обласного значення та м. Києва:


• з постачання теплової енергії: у разі оснащення приладами обліку - 1400 гривень за 1 Гкал (з урахуванням податку на додану вартість); у разі відсутності приладів обліку - 35,21 гривні за 1 кв. метр (з урахуванням податку на додану вартість);


• з постачання гарячої води: за умови підключення рушникосушильників до систем постачання гарячої води - 83,66 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість); у разі відсутності рушникосушильників - 75,74 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість).

Тарифи на послуги постачання теплової енергії і послуги з постачання гарячої води наберуть чинності з початку опалювального сезону 2019/20 року.


Порахувати розмір вашої економії можна скориставшись онлайн-калькулятором розрахунку чесної платіжки, розміщений на сайті Міністерства юстиції за посиланням: https://minjust.gov.ua/news/info/onlayn-kalkulyator-poslug


Що робити, якщо органи місцевого самоврядування не встановили тарифи з урахуванням граничних цін/тарифів на послуги з постачання теплової енергії і послуги з постачання гарячої води?


1. Перевірити на сайті органу місцевого самоврядування, який встановлює тариф на опалення, чи виконується рішення Уряду;


2. Звернутись до постачальника послуги для перерахунку ціни за опалення;


3. Якщо розрахунок не змінено – звернутись до центрів з надання безоплатної правової допомоги за юридичною консультацією та правовою допомогою.

 
Нова назва вулиці: чи обов’язково вносити зміни до паспорта? PDF Друк
Середа, 14 серпня 2019, 13:31

До Брусилівського бюро правової допомоги звернулася Тетяна Цюпа (ім’я та прізвище змінені з етичних міркувань – прим. автора). Жінку цікавило чи обов’язково вносити зміни до паспорта, якщо змінилась назва вулиці, де вона зареєстрована та постійно проживає. Консультацію, в межах проекту «Я маю право», надали фахівці Брусилівського бюро правової допомоги.


Обов’язку особи звертатися до органів реєстрації для внесення таких відомостей до документів законодавством не передбачено.


Відповідно до положень статті 6 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що у разі прийняття рішення про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, зміни в адміністративно-територіальному устрої на підставі відповідних актів вносяться зміни до реєстру територіальної громади, із збереженням попередніх даних, із подальшим внесенням цієї інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Зазначені відомості за бажанням особи вносяться до документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування.

Детальніше...
 
Про оренду землі сільськогосподарського призначення. PDF Друк
Середа, 07 серпня 2019, 08:15

Питання оренди землі сільськогосподарського призначення  набирає все більшої актуальності серед українців. Під час укладання договору оренди власники земельних ділянок часто стикаються з різними питаннями, щодо правильності оформлення договору, іноді через недостатнє вивчення – розуміння умов оренди це їм завдає чи малих клопотів.


Так відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов’язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.


Не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об’єктів, або на земельних ділянках дна водних об’єктів.


Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї з сторін може бути посвідчений нотаріально.


Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.


Згідно положень цивільного законодавства, інтереси орендодавця можуть бути представлені представником за довіреністю.


Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103. Зателефонувавши за ним, Ви зможете уточнити актуальну інформацію щодо осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, змін в законодавчій базі стосовно її надання, актуальні адреси та контакти центрів у всіх регіонах України. Ця телефонна лінія працює цілодобово. Дзвінки у межах України – безкоштовні.

 
Хто може усиновити дитину PDF Друк
Середа, 24 липня 2019, 13:07

До Брусилівського бюро правової допомоги звернувся Андрй Михайлів (ім’я та прізвище змінені з етичних міркувань). Чоловік цікавився, хто може усиновити дитину та хто має переважне право на усиновлення? Консультації, в межах проекту «Я маю право», надали фахівці Брусилівського бюро правової допомоги.

 


Усиновити дитину можуть (ст. 211 Сімейного кодексу України):



- Дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;

- Особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У   разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі;


- Подружжя, а також особи, зазначені у частинах п'ятій та шостій статті 211 Сімейного кодексу України;


- Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини;


- Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі. Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі. Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини;


- Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

 

Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.

 

Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 1 з 24